ГЕНИЧЕСКАЯ
ГИМНАЗИЯ
                     
 << На главную

     ПУБЛИКАЦИИ<


МОЛОДЬ І ПРОБЛЕМИ ВІЛ/СНІДУ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
МАЛА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

Генічеське територіальне відділення МАН

Секція Медицина



МОЛОДЬ І ПРОБЛЕМИ ВІЛ/СНІДУ

 

 

Роботу виконала
Костик Ірина Олександрівна ©
учениця 11-Б класу
гімназії м. Генічеська

Керівник роботи
вчитель біології
Лавренко Жанна Миколаївна


 

 

 

 



Генічеськ 2007

ЗМІСТ


^     ТЕЗИ

    1.Через недостатню кількість інформації молодь байдуже ставиться до хвороби ВІЛ/СНІДу, вважаючи, що вона її ніколи не торкнеться, але тільки 50 % юного населення України може правильно розшифрувати скорочення ВІЛ та СНІД, що говорить про дуже низьку обізнаність з цього питання. Мета мого дослідження – допомога зрозуміти, що проблеми ВІЛ/СНІДу – це не проблема окремої людини. Вона стосується кожного. Матеріали роботи доцільно використовувати в профілактичній роботі з молоддю.

    2.Однією з найнебезпечніших хвороб світу є епідемія ВІЛ/СНІДу. ВІЛ – ретровірус, який відтворює свій генний матеріал у людських клітинах імунної системи. Вірус Імуннодефіциту Людини є причиною хвороби під назвою «Синдром Набутого Імуннодефіциту» (СНІД).

    3.Кожна людина повинна знати, де можливе інфікування. Ми розуміємо, що це можливо лише через проникнення певних рідин у деяких концентраціях до організму. Це: кров, сперма, виділення з піхви, грудне молоко. Потрапити ці речовини можуть трьома шляхами:
а) у результаті потрапляння зараженої крові до організму;
б) при сексуальних контактах;
в) від матері до дитини (вертикально).

    4. Основа нашого суспільства – це молодь. Молоді люди, не маючи життєвого досвіду та принципів, виховуються в сучасному світі на іноземних фільмах, 90 % яких розбещу вального характеру. Ми втрачаємо всі цінності, набуті нашими предками впродовж багатьох років. Нині розвиток епідемічної ситуації більшою мірою залежить від поведінки молоді, ніж від впливу уразливих груп населення.

    5. Аналізуючи відповіді молодих людей та порівнявши їх з даними за 2006 рік у Херсонській області, я дійшла висновку, що вони дійсно підтверджують ситуацію. Так як Херсонщина за рівнем поширеності ВІЛ-інфекції посідає 8 рангове місце серед 27 адміністративних територій України, і за рівнем захворюваності -10. Підтвердження несприятливої епідемічної ситуації в Херсонській області є також висока частка позитивних результатів тестувань на антитіла до ВІЛ окремих груп населення за рахунок державного бюджету: донорів ( 0,19 % - позитивних ) і вагітних ( 0,32 % )

    6. Кожний день в Україні інфікується 17 чоловік. Основними причинами поширення епідемії є економічні:
а) низький рівень заробітної плати;
б) безробіття;
в) низький рівень існуючого пенсійного забезпечення.
Демографічні:
а) несприятлива міграційна ситуація;
б) шлюбно-сімейний статус громадян;
в) від`ємний приріст населення.
Рівень виховання майбутнього покоління України:
а) низький рівень просвітницької роботи з боку батьків;
б) тенденція до розриву між поколіннями.
Усе це призводить до виникнення соціально-економічної та демографічної кризи.

Аналізуючи соціальний контекст епідемії ВІЛ-інфекції, ми обов’язково повинні врахувати ставлення широких верств населення громадськості до проблеми в цілому та ВІЛ-інфікованих людей зокрема.

7. На формування в людини цінностей впливають:
- ЗМІ;
- ЛЖВС;
- центри соціальних служб для молоді;
- школа.


^    ВСТУП

    Поширення ВІЛ-інфекції може призвести до найбільш катастрофічної епідемії в історії людства, що загрожує його сталому розвиткові. Ситуація в різних країнах свідчить про зниження у зв’язку з цим середньої тривалості життя, збільшення попиту на медичні послуги, загострення проблеми бідності та соціальної нерівності, поширення сирітства, а витрати на боротьбу з цією хворобою та подолання її негативних наслідків постійно зростають.
    Проблема ВІЛ/СНІДУ зацікавила мене давно. Я спілкуюся з молоддю й часто в нас бувають розмови на відверті теми, однією з яких є „Власне ставлення до ВІЛ/СНІДу”. Аналізуючи відповіді моїх знайомих, я прийшла до висновку, що більша частина „майбутнього України” не має уявлення або занадто мало знає про цю проблему. Через недостаню кількість інформації молодь байдуже ставиться до цієї хвороби, вважаючи, що вона її ніколи не торкненться, але нині тільки 50% юного населення України може правильно розшифрувати скорочення ВІЛ та СНІД, що говорить про дуже низьку обізнанність з цього питання.
    Я хочу допомогти молоді зрозуміти, що проблема ВІЛ/СНІДу це не проблема окремої людини. Вона стосується кожного.

    Актуальність та практична значущість мого дослідження. Вивчаючи наукову літературу, звернула увагу на важливість і актуальність проблеми ВІЛ/СНІДу. У роботах учених Яременко О., Марченко И. та Зятюка Я. Подані матеріали, які стосуються шляхів поширення хвороби сучасної ситуації, що склалася біля проблеми СНІДу. (Додаток 1)
    Дані приведення тільки по зареєстрованих випадках. Для того, щоб реально оцінити ситуацію, потрібно помножити ці цифри на три. Така думка фахівців.
    Розуміючи, яка критична ситуація склалася в нашій країні я хочу донести до кожної людини знання про небезпечність хвороби. Ми маємо задумуватися над своїми вчинками, адже на нас покладена відповідальність не тільки за власне здоров’я та життя, а й за оточуючих. Саме в цьому актуальність вибраної мною теми.

    Метою пропонованої науково-дослідницької роботи є вивчення проблеми ВІЛ/СНІДу для використання даних у профілактичній роботі з молоддю.
Для досягнення цієї мети я поставила й вирішила в роботі такі завдання:
- проаналізувала наукову літературу з питань ВІЛ/СНІДу та дані Міністерства охорони здоров’я;
- провела опитування серед молоді міста на предмет їхніх знань з тієї ситуації, що склалася на сьогоднішній день у країні, області, місті й бачення вирішення проблеми ВІЛ/СНІДу;
- визначила, зібрала й впровадила у спілкування з молоддю матеріал, який вказує на шляхи припинення й подолання хвороби;
- довела, що сторонніх у цій справі не має.

    Об’єктом дослідження є молодь міста Генічеська.
    Предмет дослідження – вивчення уявлень сучасної молоді та суспільства в цілому про епідемію ВІЛ/СНІДу.

    Матеріал даного проекту запропонувала для проведення профілактичної роботи з молоддю в школах, ПТУ; для розгляду на районних методоб`єднаннях учителів біології; для роботи з батьками учнів (батьківські збори); для публікації у місцевих та районних газетах.

Таблиця 1. Зростання хворих на СНІД в Україні
 Таблиця 1. Зростання хворих на СНІД в Україні

Таблиця 2. Динаміка зростання смертності від СНІДу в Україні
Таблиця 2. Динаміка зростання смертності від СНІДу в Україні


^    1 ГОЛОВНЕ ПРО ПРОБЛЕМУ ВІЛ/СНІДу

    1.1. ВІЛ/СНІД З БІОЛОГІЧНОЇ ТОЧКИ ЗОРУ

    У липні 1981 року у звітах американського Комітету контролю хвороб в Атланті з‘явилися тривожні повідомлення про таємничу недугу, яка поширюється серед гомосексуалістів і веде до смерті.
    Однією з найнебезпечніших хвороб світу є епідемія ВІЛ/СНІДу. На сьогоднішній день неможливо сказати інфікована людина чи ні, тільки побачивши, як вона виглядає ззовні. Адже кожен може почувати себе добре, бути життєрадісним і навіть нічого не підозрючи – ВІЛ-інфікованим.
    Вірус Імуннодефіциту Людини, що є причиною хвороби під назвою „Синдром Набутого Імуннодефіциту” (СНІД), був відкритий у 1983 році французьким ученим і дослідником Монтен‘є та американським дослідником Робертом Галло.
    ВІЛ- ретровірус, який відтворює свій генний матеріал у людських клітинах імунної системи. Він характеризується крайньою чутливістю в 30-100 разів вище, ніж у вірусу грипу.
    ВІЛ пошкоджує імунну систему людини. А як відомо, саме вона є головним захисником організму від „ворогів”. Її спеціальні клітини розпізнають і знищують віруси, бактерії, паразитні форми.
    Сьогодні існує чотири групи ВІЛ, з них два види зустрічаються у людей (ВІЛ-1 та ВІЛ-2), а решта – у мавп. У 1989 році вчені відкрили ВІЛ-2. Він є менш небезпечним, ніж летальний ВІЛ-1, так як зустрічається у практично здорових людей. У 1990 році в здорової людини був виявлений генетичний „пращур” ВІЛ-2, що отримав назву ВІЛ-2Д205.
 
    Репродукцію ВІЛ в організмі людини можна поділити на 11 основних етапів:
 
1. Адсорбція вірусних частинок на клітині-мішені (взаємодія dр 120 із СД рецепторами).
2. Проникнення вмісту віріона в цитоплазму клітини шляхом протинання dp 41 клітинної мембрани і злиття з нею суперкапсиду за допомогою інтегрази.
3. „Роздягання”, під час якого із серцевини вірусу виходить вірусна мРНК і відбувається активація вірусних ферментів.
4. За допомогою ревертази синтезується вірус-специфічна ДНК і деградує вірусна м-РНК.
5. Транспорт вірус-специфічної ДНК в ядро.
6. Провірусна ДНК інтегрується із клітиною ДНК за допомогою ферменту ендонуклеази.
7. Транскрипція провірусної ДНК з утворенням віріонної мРНК.
8. Процесинг (сплайсниг) вірусної мРНК.
9. Синтез попередників структурних віріонних білків.
10. Посттрансляційна модифікація попередників, формування структурних компонентів віріона в процесі брунькування.
11. Завершення брунькування, „дозрівання віріона”.

Схема 1. Періоди інкубації СНІДу
Схема 1. Періоди інкубації СНІДу

Схема 2. Імунна відповідь організму (у нормі)
Схема 2. Імунна відповідь організму (у нормі)

Схема 3. Імунна відповідь організму на ВІЛ
Схема 3. Імунна відповідь організму (на ВІЛ)

    Вперше СНІД як хвороба, був описаний у 1978 році. Імовірним місцем походження є Африка. Подібний за властивостями вірус було знайдено у зелених мавп. Шлях першого проникнення в організм людини на разі невідомий.
    Ключову роль в утворенні антитіл при імунній відповіді відіграють певні види лейкоцитів, які мають назву Т-лімфоцити, виробляються Т-залозою й зустрічаються не тільки в крові, а й у лімфі. Коли збудник потрапляє в організм, ці лімфоцити активізуються й виділяють цілий ряд речовин, які прискорюють дозрівання інших клітин (теж лімфоцитів) імунної системи. Одні з цих дозріваючих клітин продукують антитіла, інші розпізнають і руйнують заражені збудником клітини.
    Вірус СНІДу вражає найважливішу частину імунної відповіді, його командний центр – Т-лімфоцити. Проникаючи в лімфоцити, віруси деякий час, десь 5 – 7 років, живе в ньому, не проявляючи себе. Але при цьому виробляється невелика кількість антитіл до вірусу, які циркулюють у крові (за їх присутністю й роблять висновок про зараження). Людина ще не хвора, але є носієм вірусу, тобто є потенціальним хворим, який здатний інфікувати СНІДом інших людей. Хвороба розвивається повільно, впродовж декількох років єдиним симптомом може бути збільшення лімфатичних вузлів.
    При наступній дії якоїсь інфекції, навіть не дуже небезпечної, вірус СНІДу активізується, починає швидко розмножуватися, знищує Т-лімфоцити. Результат: порушує формування імунної відповіді й захист організму від різних інфекційних захворювань.
    Далі можливе підвищення температури, пітливість, схуднення, розлад кишечника. Потім виникає запалення легень, гноєві та герпетичні ураження шкіри (сепсіс), недоброякісні пухлини, переважно шкіри. Усе це може призвести до смерті хворого.
    Діагностика СНІДу базується на відкритті в крові людини специфічних антитіл до вірусу. Їх можна виявити специфічними методами при дослідженні зразків крові. Методи базуються на реакції зв’язування антитіл з досліджуваними зразками крові та вірусними білками. Сьогодні ще немає методів лікування захворювання СНІДу, тому треба застосовувати суворі заходи до тих, хто може заразити інших людей.
    Вірусна частина СНІДу складається з нуклеїнової кислоти й білкової оболонки. Так як інші віруси, вірус СНІДу здатний жити й розмножуватися тільки в клітинах інших організмів. Усі віруси за нуклеїновою кислотою поділяються на дві великі групи :

- віруси, які містять ДНК;
- віруси, які містять РНК (ретровіруси).

    Важливою особливістю ретровірусів є наявність ферменту ревертази, який також називається зворотньою транскриптазою або РНК-залежною ДНК-полімеразою. Відкриття у 1970р. ферменту ревертази у ретровірусів показало, що можлива зворотня транскрипція: РНК ДНК.
    Присутність ревертази у вірусній часточці визначає відповідну послідовність матричних процесів у інфікованій клітині. Стадії інфікування лімфоцитів вірусом СНІД відображені в таблиці 3.

Таблиця 3. Життєвий цикл вірусу СНІДу та механізм дії лікувальних препаратів на різних стадіях розвитку вірусу

Стадії життєвого циклу вірусу. Дія лікувальних препаратів.
1. Вірус зв’язується зі специфічними рецепторами молекули на поверхні Т-лімфоцити й проникає в клітину, скидаючи оболонку. Попередження проникнення вірусу в клітину:
а) розробка вакцини, яка стимулює синтез антитіл здатних зв’язатися з білками оболонки вірусу й блокувати зв’язування вірусу з клітинними рецепторами;
б) створення моноклональних антитіл, які попереджують зв’язування вірусу шляхом блокування рецепторів клітин;
в) синтез інтерферонів, які мають аналогічну дію.
2. На матриці вірусні РНК за допомогою фермента ревертази синтезується ДНК-копія, яка потім добудовується у дволанцюгову ДНК-копію. Уповільнення процесу зворотньої транскрипції за допомогою аналогів нуклеотидів: вони включаються в ланцюг ДНК, який синтезується вірусною ревертазою. Але до ланцюга не може приєднуватись жоден нуклеотид. Результат: збільшення ланцюга ДНК припиняється.
3.ДНК-копія переміщується в ядро клітини. Утворює кільцеву структуру й вбудовується в ДНК клітини.  
4.ДНК-копія зберігається в клітині декілька років. Її присутність визначається за специфічними антитілами у крові. Препарати, які руйнують ДНК-копію, відсутні.
5.Вторинна інфекція організму стимулює транскрипцію ДНК-копії – синтез вірусної мРНК. Уповільнює транскрипцію за допомогою інтерферонів: вони активують клітинний фермент, який руйнує вірусну мРНК.
6.На вірусній мРНК клітинні рибосоми здійснюють синтез вірусних білків Уповільнення транскрипції за допомогою інтерферонів: вони активують клітинний фермент, порушують синтез вірусних білків.
7.З вірусних білків, які щойно синтезувались, і вірусної РНК проходить збір нових вірусних часточок, вихід їх з клітини закінчується її загибеллю. Попередження збору й виходу вірусних часточок за допомогою інтерферонів.



^    1.2 ШЛЯХИ ПОШИРЕННЯ ХВОРОБИ

    Кожна людина повинна знати, де можливе інфікування. Ми розуміємо, що це можливо лише через проникнення певних рідин у деяких концентраціях до організму. Це:

КРОВ, СПЕРМА, ВИДІЛЕННЯ З ПІХВИ, ГРУДНЕ МОЛОКО

    Потрапити ці речовини можуть трьома шляхами:
1. У результаті потрапляння зараженої крові до організму:
- при переливанні неперевіреної донорської крові (якщо не дотримані стандарти технології тестувань);
- при використанні загальних шприців для уколів чи загального посуду для очищення, розподілу та виготовлення наркотика (тобто нестерильного);
- при використанні спільного інструмента для нанесення татуювань;
- у випадку використання голок чи прикрас,якими вже користувалися інші люди,при пірсингу (проколювання вух і інших частин тіла);
- при використанні спільних інструментів для гоління, зубних щіток.

2. При сексуальних контактах:
- анальному сексі без презерватива;
- оральному сексі (мінеті) із потрапленням сперми чи виділень з піхви в ротову порожнину;
- вагінальному сексі без презерватива;
- оральні стимуляції ануса;
- перерваному статевому акті (навіть без сім”явиверженні усередину)

3. Від матері до дитини (вертикально) під час:
- вагітності;
- пологів;
- годування грудьми.

    Незнання цієї інформації або неповна обізнаність призводить до хибного уявлення про хворобу, збільшує ризик інфікування ВІЛ. Отже, проаналізувавши шляхи передачі ВІЛ-інфекції, ми можемо скласти групи ризику, які є найбільш уразливими:

1. Споживачі ін‘єкційних наркотиків (СІН) – 25% та особи, котрі потребують частого переливання крові;
2. Гомосексуалісти, жінки секс-бізнесу (ЖСБ), чоловіки, що мають статеві стосунки з чоловіками (ЧСЧ), в‘язні – 70%;
3. Жінки репродуктивного віку та вагітні – 10- 20 % .

    Проводячі численні дослідження , вчені дійшли висновку, що ВІЛ не передається при:

• побутових контактах;
• користуванні загальним посудом, басейном, постільною білизною, туалетом;
• дружніх поцілунках, рукопостиканні, обіймах;
• укуси комах та тварин.

    ВІЛ також виділений у сечі, сльозах, слюні, але концентрація його недостатня для зараження іншої людини. Ці рідини можуть становити небезпеку тільки при присутності в них крові.


^    1.3 ЩО МОЛОДЬ ЗНАЄ ПРО ВІЛ/СНІД

    Основа нашого суспільсьва – це молодь. Сьогодні соціальна ситуація її розвитку характеризується високим ступенем невизначеності суспільних орієнтирів, норм і цінностей. Кожен з нас відчуває її стосовно моральних засад виховання та його критеріїв.
    Молоді люди, не маючи життєвого досвіду та принципів, виховуються в сучасному світі на іноземних фільмах, 90% яких розбещувального характеру. Ми втрачаємо всі цінності, набуті нашими предками впродовж багатьох років. Усі звикли до того, що випадки девіантної поведінки, порушення суспільної моралі й закону набули величезного поширення. Психологічні та соціальні дослідження тільки підтверджують це: підвищення рівня схильності до ризику в поведінці; нехтування елементарними правилами особистої гігієни, налаштованість на конфліктні та деструктивні форми поведінки в суспільсьві та ін. Які ж наслідки? Підвищення числа правопорушень, ризикова сексуальна поведінка, вживання наркотичних і психоактивних речовин, інфікування ВІЛ, вживання алкоголю.
    Нині розвиток епідемічної ситуації більшою мірою залежить від поведінки молоді, ніж від впливу уразливих груп населення. Розуміючи всю складність цієї проблеми, я провела опитування серед молодих людей міста Генічеська (школярів 10-11 классів і медичних працівників).

Таблиця 4. Результати опитування школярів 10-11 класів та медичних працівників м. Геничеська.

Питання Відповідь
1. Чи може ВІЛ-інфікована жінка народити здорову дитину й не передати їй інфекцію? 36% - ТАК
64% - НІ
2. Чи може людина захистити себе від інфікування ВІЛ, маючи одного неінфікованого сексуального партнера? 70% - ТАК
30
% - НІ
3. Чи може людина, яка виглядає здоровою та активною, бути ВІЛ-інфікованою? 95% - ТАК
5
% - НІ
4. З яких джерел Ви найчастіше дізнаєтесь про інфекції, що передаються статевим шляхом? 79% - Засоби масової інформації
11% - Лікарі
10% - Вчителі
5. Як Ви думаєте, наскільки реальним для Вас є власний ризик інфікування ВІЛ? 1% - Абсолютно реальний
2% - Цілком реальний
7% - 50/50
15% - Малоймовірно
50% - Мені це абсолютно не загрожує
25% - Немає відповіді
6. Чи вступали Ви будь-коли в сексуальні стосунки? 90% - ТАК
10
% - НІ
7. Чи вступали Ви в сексуальні контакти протягом останніх
12 місяців?
48% - ТАК
52
% - НІ
8. Чи були сексуальні контакти з комерційними партнерами? 13% - ТАК
87
% - НІ
9. Чому молодь не використовувала презервативи під час статевого контакту з випадковими партнерами? 40% - Сором'язливість і висока ціна на презервативи
60% - Зникнення чутливості при їх використанні
10. Як часто протягом останнього місяця Ви вживали алкоголь? 75% - Рідше одного разу на тиждень
8% - Не вживали
1% - Не рідше 1 разу на тиждень
11. Чи вживали Ви наркотики? 5% - ТАК
95
% - НІ

    Аналізуючи дані опитування, я приходжу до висновку, що молоде покоління втрачає духовні та моральні цінності. Головною метою життя є задоволення власних фізичних потреб. Засліплені цим, люди роблять необдумані вчинки, за які в подальшому розплатяться своїм життям.


^    1.4 СУЧАСНА СИТУАЦІЯ В ХЕРСОНСЬКІЙ ОБЛАСТІ ЩОДО ПРОБЛЕМ ВІЛ/СНІДу

    Аналізуючи відповіді молодих людей та порівнявши їх з даними за 2006 рік у Херсонській області я дійшла висновку, що вони дійсно підтверджують ситуацію. Так як Херсонщина за рівнем поширеності ВІЛ-інфекціх посідає 8 рангове місце (137,23 на 100 тис.нас) серед 27 адміністративних територій України, та за рівнем захворюваності - 10 (23.72).
    Підтвердженням несприятливої епідемічної ситуації в Херсонській області є також висока частка позитивних результатів тестування на антитіла до ВІЛ окремих груп населення за рахунок державного бюджету: донорів (0,19% -позитивних) і вагітних (0,32%).
    1987 рік – перший випадок ВІЛ-інфекції у Херсонській області в мешканки, що 1985-1987 років проживала за кордоном.
    Як відомо, однією з найбільш уразливих груп є СІН.

Таблиця 5. Кількість виявлених ВІЛ-інфікованих осіб (у Херсонській області).

Таблиця 5. Кількість виявлених ВІЛ-інфікованих осіб (у Херсонській області).

   - загальна кількість виявлених ВІЛ-інфікованих осіб
 - кількість виявлених ВІЛ-інфікованих СІН (код102)
   - кількість ВІЛ-позит.осіб, які інфіковані при інєкційному введені наркотиків, незалежно від коду обстеження

    ВІЛ реєструється в усіх районах області.

Таблиця 6. Поширеність ВІЛ-інфекції в містах та районах Херсонської області в 2006 році.
 
Район, місто Кількість випадків на
100 тисяч населення
Каланчацький           10,3
Чаплинський 23,7
Голопристанський 27,2
Н.Троїцький 30,4
Н.Воронцовський 35,7
Н.Сірогозський 37,7
В.Олександрівський 43,6
Іванівський 54,2
Горностаївський 57,8
Генічеський 60,1
Скадовський 75,4
Бериславський 76,8
Білозерський 86,3
Високопільський 95,6
м. Херсон 131,9
В.Роганчинський 149,2
В.Лепетиський 175,0
Цюрупинський 188,9
Каховський 200,3
м. Нова Каховка 401,7

    Як відомо, ВІЛ стимулює прогресування інфікування різними хворобами. Однією з них є туберкульоз.
    Для людини інфікованої ВІЛ, ризик активізації туберкульозу становить 5-15% на рік, у той час як неінфікованих 5-10% протягом усього життя.

Таблиця 7. Динаміка поширення ВІЛ-інфекції серед хворих на турбекульоз

Рік Кількість обстеження на наявність антитіл до ВІЛ Кількість виявлених позитивних результатів Частка виявленних позитивних результатів (%)
1997 1623 - 0,00
1998 1698 1 0,06
1999 1000 6 0,60
2000 2341 16 0,68
2001 2294 16 0,70
2002 2230 16 0,72
2003 673 10 1,49
2004 244 23 9,43
2005 375 42 11,20
2006 348 51 14,65

    Розвиток туберкульозу у ВІЛ-інфікованих пацієнтів, призводить до зниження імунитету. Організм стає “беззахисним” перед іншими захворюваннями, що можуть бути смертельними.

Таблиця 8. Динаміка реєстрації випадків СНІДу та смертності від нього на Херсонщині

Рік Кількість офіційно зареєстрованих З них наявність одночасно туберкульозу Померло
Загалом Зокрема хворих
на туберкульоз
1997 2 2 - -
1998 2 0 1 -
1999 4 2 1 1
2000 6 5 3 2
2001 5 3 5 3
2002 24 18 11 6
2003 30 13 24 9
2004 71 35 28 10
2005 41 21 20 8
2006 53 31 28 14
ВСЬОГО: 238 130 121 53


^    1.5 ПРИЧИНИ ВИСОКОЇ СПРИЙНЯТЛИВОСТІ ДО ВІРУСУ

    Дані, які приведені в таблицях вражаючі. Кожний день в Україні інфікується 17 чоловік.

Схема 4. Причини поширення епідемії.
Схема 4. Причини поширення епідемії.

    Основними причинами поширення епідемії є економічні:
1. Рівень заробітної плати, як основного джерела відтворення населення недостатній не лише для утримання й виховання здорових дітей, а й для відновлення робочої сили батьків.
2. Значно впливає безробіття, основною складовою якого є “приховане” у формі вимушеної неповної зайнятості та рівень повного безробіття.
3. Важливим чинником, що погіршує ситуацію, є рівень існуючого пенсійного забезпечення. Покоління середнього віку повинно економічно утримувати не лише дітей, але й людей похилого віку.

    Усі ці фактори призводять до малозабезпеченості, що у свою чергу значно впливає на демографічну ситуацію, а саме:
1. Міграційна ситуація, до неї слід віднести нелегальну міграцію. Основна її небезпека у вкрай несприятливому впливові на загальну ситуацію в державі, особливо на криміногенну обстановку, на санітарно-епідемічну ситуацію, на поширення інфекційних хвороб, зокрема тих, що передаються статевим шляхом і ВІЛ-інфекцій.
2. Міграційна ситуація певним чином впливає на шлюбно-сімейний статус громадян.
3. Від`ємний приріст населення.

    Більшість шлюбів нині руйнується. Це впливає на рівень виховання майбутнього покоління:
1. Необхідно наголосити на низький рівень просвітницької роботи з боку батьків (6%). Це свідчить або про низьку інформованість дорослих, або про їхню непідготовленість до подачі інформації, що стосується ВІЛ/СНІДу, своїм дітям.
2. Найбільш серйозним аспектом щодо поширення епідемії ВІЛ/СНІДу з точки зору її руйнівних наслідків є тенденція до розриву зв‘язків між поколіннями, завдяки яким народи передають від покоління до покоління свої системи цінностей, культури, норми та практичні знання.
    Усе це призводить до виникнення соціально-економічної та демографічної кризи, які в свою чергу сприяють сприйнятливості населення до вірусу.


^    1.6 СУСПІЛЬСТВО ПРОТИ СНІДу

    Аналізуючи соціальний контекст епідемії ВІЛ-інфекції ми обов‘язково повинні враховувати ставлення широких верств населення громадськості до проблеми в цілому та ВІЛ-інфікованих людей зокрема.
    У зв‘язку з цим, для створення більш повнішої картини проблеми ВІЛ/СНІДу, молодим людям міста Генічеська були запропоновані два питання:

    1. Як Ви ставитесь до ВІЛ-інфікованих та до проблеми поширення ВІЛ/СНІДу?
Анастасія (18 років): „Я вважаю цю проблему дуже важливою. Мені б хотілося брати участь в акціях проти СНІДу та допомагати інфікованим”.
Микола (23 роки): ВІЛ/СНІД – чума XXI століття. Але люди самі обирають таку долю, забуваючи про те, що вони відповідальні за власни вчинки”.
Юрій (17 років): „Я ще не зустрічався в своєму житті з такою проблемою, тому мені важко відповісти на це запитання”.
Григорій (20 років): „ВІЛ-інфіковані викликають у мене страх і зневагу”.
Ганна (16 років): „Сьогодні проблема ВІЛ/СНІДу дуже важлива для людей. Якби в мене була можливість стати вченим, у першу чергу, я б створила препарат, який би попереджував захворювання СНІД”.

    2. Які б були Ваші дії, коли б Ви дізналися, що хтось з близьких знайомих ВІЛ-інфікований?
Олена (18 років): „ Для мене це нічого не змінює. Я буду намагатися допомогти морально й ця людина буде мені ще дорожче”.
Андрій (24 роки): „Наша дружба на цьому б закінчилась”.
Олександр (19 років): „Я б був поряд з цією людиною, адже близького й надійного товариша ніщо не замінить. Хоча я впевнений, що з моїми друзями так не станеться”.

    Аналізуючи відповіді молодих людей, ми ще раз впевнюємось в тому, що більшисть з них надто мало знають про цю проблему. Медичним працівникам було поставлене питання:

    „Як Ви ставитесь до цієї проблеми? Щоб Ви порадили молоді?”
Лікар-хірург С.: „Я рекомендую вести здоровий спосіб життя, дотримуючись моральних ціностей; слідувати правилам асептики та антисептики при роботі з кров‘ю та іншими біологічними середовищами; толерантно відноситись до ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД; проводити роз‘яснювальну роботу серед населення, особливо молоді, про шляхи передачі інфекції".
Гінеколог Т.: „ Молоді люди повинні замислюватись над своїми вчинками та поведінкою, щоб, даючи життя іншим, не наражати їх на небезпеку й не прирікати на тяжкі недуги”.
Дермато-венеролог К.: „Уседозволеність у нашому суспільстві вже дало негативні свої плоди. Від хворих батьків дуже рідко народжуються здорові діти, а це вже загроза для всього нашого суспільства”.


^    2 СТОРОННІХ НЕ ПОВИННО БУТИ

    У які б часи ми не жили, на щастя, залишилось диво, якого чекають усі: і віруючи, і знедолені, і старі, і малі, і багаті, і бідні. Ідея благочинності, соціальної підтримки своїми коренями сягає у давню давнину. Творити добро здатен кожен з нас, бо якщо ти не вписуєшся в установлені норми та стандарти, коли ніби увесь світ проти тебе, важливо, щоб поруч були люди, які тебе вислухають, зрозуміють і допоможуть.

    На формування моральних цінностей людини впливають:


    ЗМІ
    ЛЖВС
    ЦЕНТРИ СОЦІАЛЬНОЇ СЛУЖБИ ДЛЯ МОЛОДІ
    ШКОЛА

    ЗМІ:
    На даний момент в області діють: 24 суб‘єкти телевізійного та радіозв‘язку (у тому числі 7 недержавних організацій кабельного мовлення; 4 радіостанції (з яких 3 недержавні) та радіостанції FM-діапазону).
    Так як найбільша кількість ВІЛ-інфікованих – це люди молодшого віку, а саме 15-24 роки, тобто молодь, з метою зменшення поширення ВІЛ/СНІДу на 35 місцевому телебаченні існує молодіжний канал, який доволі часто надає інформацію про епідемію, її профілактику, шляхи передачі та зараження, навички безпечної поведінки. Цей канал відіграє велику роль у запобіганні поширенню епідемії, адже він допомагає навчити молодь відповідально ставитись до своїх вчинків, але час ефіру цього каналу припадає на той період доби, коли глядачів найменше, і користь від неї знижується принаймні на 50%.
    Кожна людина повинна прислухатися до того, про що інформує ЗМІ й намагатися захистити себе та рідних від цієї страшної хвороби.

    ЛЖВС:
    Нас оточують різні групи населення. До однієї з них відносяться люди, що живуть з ВІЛ/СНІДом (ЛЖВС). Багато хто не сприймає їх як особистість й показує це у своїй поведінці та ставлення до ВІЛ-інфікованих. Тому у ЛЖВС виникає комплекс неповноцінності,відчуженості, окремими наслідками яких є спроби самогубства, відмови від лікування та спостереження взагалі, відмова від новонароджених дітей.
    Але деякі з таких людей не хочуть жити так і намагаються поставити себе в суспільстві як особистість, не зважаючи на свою проблему. Вони аналізують своє становище й розуміють, що таких як вони дуже багато й у кожного різні ситуації. ЛЖВС намагаються допомогти іншим ВІЛ-інфікованим. Так виникає довіра до недержавних організацій та до консультантів за принципом „Рівний – рівному”. За схемою цієї програми працює й регіональне відділення Всеукраїнської благодійної організації „Всеукраїнська мережа ЛЖВС”. Також на базі нашої області працюють і інші організації, які фінасуються закордонними організаціями.

    Центри соціальної служби для молоді:
    У нашому місті знаходиться Генічеський районний центр соціальних служб для сім‘ї, дітей та молоді. Це спеціалізований заклад, що надає соціальні послуги сім‘ям, дітям та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують сторонньої допомоги.
    Центр надає такі послуги:
- соціально-педагогічні;
- психологічні;
- соціально-медичні;
- юридичні;
- соціально-економічні;
- інформаційні.

    Основними принципами діяльності центру є законність, дотримання та захист прав людини, систематичність, доступність, конфеденційність, відповідальність за дотримання етичних та правових норм під час надання допомоги.
    На даний момент проводиться тренінг „Профілактика ВІЛ/СНІДу” серед учнів 8-11 класів. Відповідальна за нього Кучеренко Вікторія – працівник районного центру соціальних служб.

    Тренінг складається з:
1. Вступ. Що таке СНІД?
2. Знайомство.
3. Міні-лекція про СНІД.
4. Гра „Як передається ВІЛ/СНІД”.
5. Питання, які цікавлять молодь.
    У грудні 2006 року був проведений конкурс плакатів.
    На нього виносили два завдання:
1. Як ви розумієте ВІЛ/СНІД.
2. Шляхи передачі.
    Також проводяться лекції щодо ВІЛ/СНІДу, їх ведуть волонтери з організації „Воля”, де вони розповідають свої життєві ситуації („ефект випадкового попутника”). Ви завжди можете звернутися до цього центру й вам нададуть безкоштовну та конфіденційну інформацію.

    Школа:
    Одним з головних питань щодо зменшення обсягів поширення ВІЛ/СНІДу є система освіти. Адже найбільша частина ВІЛ-інфікованих це люди віком від 15 років. Саме в цей час молодь починає розвиватися й тому потрібно не гаяти часу, а навчати відповідально ставитися до свого життя та здоров‘я. Стосовно предметів державного компоненту в основному процесі України треба виділити вкрай недостатню інформованість молоді щодо здорового способу життя та профілактики поширення ВІЛ/СНІДу. Саме з метою покращення цього становища проводяться певні заходи, присвячені боротьбі зі СНІДом. Вони готуються в рамках програми „Подолання епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні”, яку здійснює Міжнародний Аль‘янс з ВІЛ/СНІДу в Україні за підтримки Глобального Фонду для боротьби зі СНІДом.
    Провідну роль в боротьбі з ВІЛ/СНІДом відіграють школи. На сьогоднішній день створено проект „Школа проти СНІДу”.

Схема 5. Проект „Школа проти СНІДу”.
Схема 5. Проект „Школа проти СНІДу”.

    Школа відіграє провідну роль у профілактиці ВІЛ-інфекції серед молоді:
Масовість. Школа охоплює майже всю учнівську молодь віком до 18 років і є одним із найсуттєвіших факторів формування особистості.
Превентивність. Навчальні програми дають можливість здійснювати виховний вплив ще до того, як у житті молодої людини виникнуть реальні ризики й проблеми.
Ефективність. Упровадження профілактичних програм, в основу яких покладено розвиток життєвих навичок, зменшує ризик ВІЛ-інфікування, завдяки підвищенню обізнаності учнів, їх моральності, адекватних ставлень, позитивних намірів, необхідних практичних умінь і навичок.
    Основні програми профілактики, запроваджені в школі, базуються на комплексному впливові на поведінку учнів. Усе спрямовано на формування здорової, просоціальної особистості та сприятливого оточення для неї.

Схема 6. Комплексний вплив на поведінку учнів.
Схема 6. Комплексний вплив на поведінку учнів.

    На рівні району нещодавно проводилися такі заходи:

    1. Зустріч з медичними працівниками.
    2. Міні-тренінг „Що я знаю про СНІД” (учні повинні були відповісти „міфи” чи „факти” на запропоновані ствердження):
- ВІЛ- це вірус, що викликає СНІД;
- ВІЛ передається через дружній поцілунок;
- можна інфікуватися при переливанні крові;
- комар переносить ВІЛ.
- СНІД – це респіраторна хвороба....
    3. Зустріч з молодими спеціалістами, що працюють у сфері боротьби з ВІЛ/СНІДом (розповідь про можливі методи лікування):
" На ранніх стадіях хворобу можна лікувати, вводячи в організм певну речовину, яка б мала властивість зв‘язуватись з dp 120 віріона, яких багато на поверхні ураженої клітини. Таким чином, цей білок виступатиме у ролі ліганда мітки для імунної системи (Т-кіллерів). Але на пізніх стадіях ці ліки викликатимуть тяжкі патології, зокрема нервові розлади, оскільки на мембрані нейронів також є CD –рецептори.
    У цьому випадку ми пропонуємо інший варіант лікувального препарату, який в ідеалі мав би таку форму. У геном ВІЛ помістити ген, що кодує субодиниці ферменту, здатного здійснювати сплайсинг ядерної ДНК, зокрема реагуючої на послідовність нуклеотидів провірусу. Таким чином, одноразово уведена вакцина вилікує і створить імунитет на все життя. Але небезпека цього методу лікування полягає в тому, що вмонтований ген може мутувати, що матите непередбачувані наслідки.
    Тому цей фермент можна закривати у капсид без РНК, тобто оболонка вірусу виконуватиме роль рознощчика ферменту до відповідних клітин.
    І, на завершення, ще одна гіпотеза боротьби із ВІЛ. Вона, на нашу думку, найбільш реальна. Кожна молекула має власну частоту коливань. І якщо на неї діяти зовнішніми механічними коливаннями з тією ж самою частотою, то відбудеться так зване явище резонансу, що призведе до руйнування молекули.
    Таким чином, завдання полягає лише у визначенні власної частоти коливань вірусної мРНК і ДНК провірусу.
    Отже, боротьбі із ВІЛ – це тільки питання часу."

    Основними принципами у боротьбі з ВІЛ/СНІДом є:
• дотримання правил особистої гігієни, культури статевих стосунків;
• створення моногамних шлюбів;
• при дошлюбних та випадкових стосунках використовувати презервативи;
• лікарським установам:
    - використовувати одноразові шприци та стерилізовані медичні інструменти;
    - проводити суворий контроль донорської крові;
    - систематично обстежувати населення;
    - обстежувати групи ризику (наркоманів, повій, геїв);
• боротися з наркоманією.

    Дотримуючись цих принципів, наша країна знайде шлях подолання епідемії ВІЛ/СНІДу.


^    ВИСНОВОК
 
    У роботі містяться дані по біологічній структурі вірусу, шляхах його розповсюдження та досліджені причин поширення. Ми дійшли до таких висновків:
    1. Вірус СНІДу вражає найважливішу частину імунної відповіді, його командний центр – Т-лімфоцити.
    2.СНІД не відноситься до традиційних захворювань, так як розповсюджується шляхами, пов’язаними з тіньовими сторонами людського життя: вживання наркотиків, необдуманими статевими зв’язками, гомосексуалізмом. Профілактика дії з аморальними явищами, удосконалення процесів виховання органічно вплітаються в план боротьби з цією страшною хворобою, яку вчені – медики влучно називають «чумою ХХІ століття».
    3. Найбільш важливим напрямком боротьби з ВІЛ-інфекцією є синтез вакцини, але складність цього процесу полягає в тому, що у світі існує велике різноманіття штамів ВІЛ, що уповільнює ефективну боротьбу з цим захворюванням.
    4. Діагностика наявності ВІЛ-інфекції та опортуністичних хвороб дозволяє рекомендувати антиретровірусні лікування всім, хто його потребує. Завдяки антиретровірусному лікуванню в організмі ВІЛ-позитивної людини зменшується кількість вірусу, що має велике значення в епідеміологічному плані, також збільшується тривалість життя ВІЛ-інфікованої людини.
    5. Сьогодні у світі немає методів, які б результативно впливали на спад епідемії ВІЛ/СНІДу, яка загрожує здоров`ю людства й є однією з глобальних проблем сучасності.

    Підводячи підсумки, ми розуміємо, що єдиним ефективним засобом боротьби з хворобою ВІЛ/СНІДу є профілактика.

    Матеріали можуть бути використані для роботи з молоддю з метою подолання проблеми.


^    СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. „Стан епідемії ВІЛ/СНІДу в Херсонській області та аналіз заходів протидії” Авторський колектив: Балакірієва О., Богданова Л., Решевська І., Яременок О., Анікейчик Т., Марченко Н., Зятюк Я., Григорова І.
2. Проект „Школа проти СНІДу”.
3. Журнал „Medicus Amicus” (№3, 2003).
4. Інфосвіт (№4, січень 2005).
5. Журнал „Пробудитесь!” (2003).
6. „Біологія і сучасність” В.Яблонський.
7. "Биология в школе" (1988).


^    Рецензія

    На роботу учениці 11 класу гімназії м.Генічеська. Костик Ірини Олександрівни на тему: «Молодь та проблеми ВІЛ/СНІДу»

    Робота Костик Ірини містить науковий матеріал з проблеми ВІЛ/СНІДу.
    Учениця визначила, зібрала, об`єднала та запропонувала використати у профілактичній роботі цей матеріал. Матеріал викладений за принципом послідовності, науковості; підпорядковуються одній провідній ідеї, чітко визначеної автором.
    Робота виконана згідно з вимогами. Оформлена вірно. Використана література, яка допомогла автору послатися на факти та приклади, наведені як докази своїх висновків.

Пирогов І.А. учитель географії вищої категорії учитель-методист гімназії міста Генічеська
 

Вверх

<< На главную                       << Назад

Автор:
Дата размещения:


 

Костик І. О.
22.04.2007 г.

© CULTdesign
www.gimnasia.genichesk.com.ua

Все статьи сайта